Останній місяць, багато хто запитував мене про наукове стажування в IBM Research і як туди потрапити. Я вирішив описати свій досвід і пояснити різницю між подачею на наукові стажування і просто стажування у провідних IT компаніях (тут пан Богдан написав гарний допис стосовно стажувань у своєму блозі, а також зайнявся створення ініціативи uainternship, кому цікаві деталі, переходьте за посиланнями).

Найпоширинішими наукові стажування є серед студентів PhD, зазвичай це обов’язкова умова отримання наукового ступеня. Серед студентів магістратури вони не так поширені, хоча в IBM Research дуже багато студентів з двох федеральних університетів ETH і EPFL. І взагалі університети тісно співпрацюють з лабораторіям і компаніями. Студенти пишуть свої магістерські роботи працюючи над реальним дослідницьким проектом. До речі, всі магістрерські роботи зазвичай публікуються, це стандартна практика західних університетів. Для українських студентів магістратури у IBM Reserch є програма Great Minds (список країн), вона покриває всі країни східної Європи. Цього року були представлені проекти з двох європейських офісів: у Цюриху пройшло тільки троє студентів, хоча навіть кількість заявлених проектів була більша, про Дублін я даними не володію, але проектів для подачі було значно більше. Також у IBM Research є позиції для фізиків, біологів і інженерів, вони не були представлені у даній програмі, але при бажанні можна самому шукати дослідницьку групу яка Вас цікавить і дізнаватись чи вони зацікавлені взяти до себе студента на стажування.

Great Minds

Для подачі на програму потрібно не так і багато насправді, див тут. Проекти над якими Ви хочете працювати слід вибирати розумно і звичайно дотичні до сфери в якій ви розбираєтесь і цікавитесь, великим плюсом, якщо ви писали свою курсову/дипломну роботу на бакалавраті на дотичну тему. Рекомендовано аргументувати вибір проектів у мотиваційному листі (position paper). Також, обов’язковою вимогою є англійська мова на рівні upper intermidiate (B-2), оскільки Вам прийдеться писати наукову публікацію (дуже рідко стажування закінчується без публікації). Великим плюсом є участь у програмах академічного обміну, літніх школах. Найбільшою перевагою є наявність наукової публікації, у моє випадку це зіграло вирішальну роль.

Після подачі, заявки опрацьовуються. До речі, подаватись потрібно через IBM Ukraine. Якщо Вас не відсіють на попередньому розгляді заяв, то Вас чекає одна або дві співбесіди, залежить від проекту. На співбесіді Вас не будуть просити написати реалізацію алгоритму або чому не варто видаляти елементи з масиву у циклі. Інтерв’ю буде про тему проекту і Ваш попередній досвід, наприклад, чому в своїй курсовій роботі ви вирішили використати конкретний метод, як би ви розшили дослідження і чому. Мене розпитували про попереднє дослідження, яким я займався з командою на літній школі в Афінах, починаючи від формолювання проблеми і закінчуючи альтернативними підходами і варіантами як покращити і як можна було б розвинути дану тему дослідження. Варто зазначити, що стажування оплачуване і оформлення документів компанія бере на себе.

Пошук стажувань

Програма Great Minds - це виключення з правил. Зазвичай, все працює через рекомендації, наукові конференції, твої попередні публікації і авторитет у академіному колі (для PhD студентів) як твій так і твого наукового керівника. Першою необхідною умовою є спільна дослідницька тема над якою працюєте Ви і група/проект куди подаєшся на стажування. Другою необідною умовою, є бажання твого наукового керівника. Зазвичай, він в першу чергу повинен вийти на контакт з дослідницькою групою і порекомендувати тебе. Якщо самому писати лист, ймовірність що на нього хтось відповість досить низька (звичайно, якщо Ви не встигли собі зробити їм’я в дослідницькиї колах :) ). Також дуже часто знаходять стажування на конференціях (networking - працює всюди). Відкритих позицій є багато в лабораторіях Європи, також є літні школи на різні тематики, де ви маєте можливість познайомитись з іншими дослідниками і професорами. Але варто взяти до уваги те, що лабораторії дуже рідко розміщують інформацію про такі позиції. Тому варто шукати дослідницькі групи, які займаються цікавими для Вас темами і контактувати з ними. Тут варто додати, що реферальної програми як такої в IBM Reseach немає, наскільки мені відомо у Microsoft Research теж, але рекомендацію від іншого колеги по роботі цінують, тому якщо є знайомі які там працюють, буде плюсом попросити щоб Вас порекомендували, плюс буде легше вийти на контакт з дослідницькою групою :).

Враження від стажування

Я провів чотири місяці в Цюриху і працював на проектом Predictive Caching, навчився писати заявку на патент, а також зрозумів що незважаючи скільки публікацій в тебе є, останні три дні перед дедлайном є безсонними завжди :). Майже кожний день проводиться якась публічна дискусія або виступ, і це не тільки силами співробітників а також багато запрошених професорів. Дуже багато проектів спонсоруються Європейським союзом і в команді представлені люди з різних лабораторій і університетів. Співробітники приходять на роботу о 8 ранку, це особливість швейцарців, але гарфіком керуєте ви самі і заплановані мітинги. Hobby club організовує різні події для співробітників: перегляд кіно на озері, поїзди на виноградник і футбольні тренування.

Найбільш незвичним для мене була політика компанії щодо конфеденційності даних, приватності і інтелектуальної власності, яка є значно строгішою і регульованішою на юридичному рівні ніж в університетах, тому до цього потрібно звикнути. У Цюриху проходить багато мітапів, конференцій, а також публічних лекцій, тому завжди можна зайти як цікаво і корисно провести час, або просто поїхати на озеро і насолоджуватись красою :).

Якщо є якась цікава інформація, уточнення або питання - пишіть info@taraslehinevych.me.